Колекція документів «Український музей в Празі» (1925-1948)

Музей визвольної боротьби України (МВБУ) створений у травні 1925 р. в Празі з ініціативи професорів Українського вільного університету. Його засновником і власником виступило Товариство «Музей визвольної боротьби України». Дирекцію МВБУ очолювали Д.Антонович (1925-1945 рр.) і С.Наріжний (1945-1948 рр.). Мета і завдання Музею полягали у збиранні та збереженні матеріальних пам’яток, документів, архівів, усіх предметів, пов’язаних з визвольною боротьбою України, особливо з подіями Першої світової війни (1914-1918 рр.), революцією та національною війною за незалежність. Документи і матеріали МВБУ поділялися на чотири відділи: політико-дипломатичний, військовий, емігрантський, загальний. До останнього входили музейні експонати, негативи і позитиви фотографій, колекція української преси, бібліотеки різних військових, культурних та інших емігрантських організацій, які зберігалися як окремі колекції. МВБУ широко популяризував зібрані документи, матеріали й експонати, організовував виставки, публікував відомості про нові надходження тощо. У листопаді 1945 р. МВБУ отримав назву «Український музей», а у березні 1948 р. його діяльність була припинена рішенням чехословацької влади. В 1948, 1958 і 1983 рр. документи і матеріали МВБУ були перевезені до СРСР і розподілені між різними установами. Більшість згаданих зібрань надійшла до Центрального державного архіву вищих органів влади та управління України, інші – до Центрального державного історичного архіву України, м. Львів, державних архівів Волинської, Львівської, Рівненської, Тернопільської та Харківської областей. Фотоальбоми МВБУ поповнили фонди Центрального державного кінофотофоноархіву України ім.Г.С. Пшеничного. В 1988 р. невеликий масив документів МВБУ у вигляді 117 коробок компактного розсипу був переданий з Комітету державної безпеки УРСР до колишнього партійного архіву Інституту історії партії при ЦК Компартїї України (нині – ЦДАГО України), де в 1997-1999 рр. проведено їх науково-технічне опрацювання. В процесі цієї роботи виділено з розсипу 205 фондозасновників – установ і окремих осіб. До фонду 269 «Український музей в Празі», крім матеріалів колишнього МВБУ, увійшли й окремі документи з інших архівних зібрань української еміграції (Українська бібліотека ім. С. Петлюри в Парижі, Товариство бувших вояків Армії УНР у Франції та ін.), які у невстановлені роки надійшли до архіву й були виявлені в процесі науково-технічного опрацювання зазначеного фонду. Більшість документів і матеріалів фонду 269 носить фрагментарний характер і є невеличкою часткою тих фондів чи колекцій, які зберігаються в інших архівах України або ж за її межами, наприклад, у Чехії.

У фонді зосереджено документи: державних, дипломатичних, фінансових, військових та судових установ Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки за період 1918-1926 рр. (Закордонна експозитура кредитової канцелярії Міністерства фінансів УНР, Посольство УНР в Австрії, Дипломатична місія УНР на Кавказі (Тифліс), Головна військово-судова управа УНР, Президіальна канцелярія ЗУНР, Представництва ЗУНР у Празі та в Канаді, Головна команда частин Української галицької армії в Чехословацькій Республіці); українських політичних партій і організацій (Закордонна (Празька) група Української соціал-демократичної робітничої партії, Українська партія соціалістів-революціонерів, Українська радикально-демократична (соціалістів-федералістів) партія, Союз визволення України, Організація українських націоналістів); українських громадських і військових організацій, союзів, спілок, товариств; наукових асоціацій, товариств та інститутів; навчальних закладів, культурно-освітніх установ, релігійних та професійних організацій, студентських і спортивно-руханкових товариств, організацій і громад; видавництв і редакцій друкованих органів, що діяли на еміграції. Також представлені документи українських державних, військових, громадсько-політичних діячів, представників науки, культури й освіти, інших осіб, серед яких – Дмитро, Катерина, Марко та Михайло Антоновичі, Микола Битинський, Василь Біднов, Володимир Винниченко, Євген Вировий, Олександр Вілінський та Вікторія Вілінська-О’Коннор, Богдан, Зефа та Корнило Заклинські, Юрій Коллард, Харитина Кононенко, Борис Мартос, Кость Мацієвич, Володимир Міяківський, Михайло Мухин, Симон Наріжний, Іван Огієнко, Михайло Омелянович-Павленко, Олександр Осецький, Симон Петлюра, Всеволод Петрів, Євген Петрушевич, Віктор Приходько, Василь Прохода, Іван Рудичів, Софія та Юрій Русови, Валентин і Микола Садовські, Улас Самчук, Василь Сімович, Петро Сливенко, Степан Смаль-Стоцький, Володимир Старосольський, Василь Филонович, Микола Чеботарів, Левко Чикаленко, Микола Чирський, Володимир Шевченко, Олександр Шульгин, Вадим Щербаківський, Андрій Яковлів та ін. Здебільшого – це листування, різноманітні посвідчення та паспорти, членські квитки, фотографії, творчі та наукові праці тощо. Крім цього, до складу фонду увійшли неповні комплекти й окремі примірники часописів, газет, бюлетенів, інших українських друкованих видань в Австрії, Китаї, Німеччині, Північній Америці (Канада і США), Польщі, Франції, Чехословаччині, Швейцарії, а також у Західній Україні, на Закарпатті та Буковині, іншомовні видання 1919-1944 рр.