Центральний комітет Ленінської комуністичної спілки молоді України (Молодь за демократичний соціалізм) (ЦК ЛКСМУ (МДС)), м. Київ (1919-1991)

Створенню Ленінської комуністичної спілки молоді України (ЛКСМУ) передували спілки робітничої молоді, які почали утворюватися навесні 1917 р. Об’єднання спілок молоді в Україні відбулось на І з’їзді Комуністичної спілки робітничої молоді України (КСРМУ), який проходив 26 червня–1 липня 1919 р. у Києві. На ІІ з’їзді (11-16 травня 1920 р.) спілка дістала назву – Комуністична спілка молоді України (КСМУ). В липні 1924 р. комсомолові було присвоєно ім’я В. Леніна, відповідно КСМУ було перейменовано на ЛКСМУ. Востаннє назва спілки зазнала змін під час роботи XXVI з’їзду (червень 1990 р.), на якому було прийнято доповнення до неї – «Молодь за демократичний соціалізм» – ЛКСМУ (МДС). ЛКСМУ створювалася як складова частина РКСМ–РЛКСМ–ВЛКСМ і функціонувала під керівництвом Комуністичної партії. 21 вересня 1991 р. відбувся останній в історії ЛКСМУ XXVII з’їзд, на якому було засновано Спілку молодіжних організацій України (СМОУ). Вона є правонаступником ЛКСМУ (МДС). Документи комсомолу зосереджено в шести фондах. Найбільший з них фонд 7 – Центральний комітет ЛКСМУ. З фондом ЦК безпосередньо пов’язані документи інших фондоутворювачів – редакцій газет і журналів, видавництва ЦК КПУ. Під час евакуації 1941 р. значну кількість документів, в основному відділів ЦК, було втрачено. Прийом документів ЛКСМУ від Спілки молодіжних організацій України завершився лише в 2000 р. Центральний комітет, як вищий керівний орган, був створений на І з’їзді Комуністичної спілки робітничої молоді України. У другій половині 1919 р. для керівництва підпільними комсомольськими осередками України при ЦК РКСМ було створено Зафронтове (або Українське) бюро, яке згодом виконувало функції всеукраїнського керівного органу комсомолу. Від січня 1920 р. воно називалося Центральним бюро КСРМУ. В лютому 1920 р. відбулося об’єднане засідання Центрального бюро і членів ЦК, на якому повноваження Центрального бюро передано Центральному комітету КСРМУ. До структури ЦК належали органи колективного керівництва – пленум, Бюро, Секретаріат, а також апарат, що будувався за основними напрямами діяльності комсомолу. Структура апарату сформувалася поступово та змінювалася в процесі діяльності. До 1941 р. структура ЦК ЛКСМУ істотно не змінювалась. В період війни були внесені певні зміни в побудову апарату. У березні 1943 р., з метою координації діяльності підпільних молодіжних груп і комсомольських організацій партизанських загонів, у складі ЦК ЛКСМУ був створений спеціальний відділ. А в січні 1944 р. Бюро ЦК ЛКСМУ визнало за необхідне створити відділ студентської молоді. У повоєнні роки були реорганізовані лише окремі відділи. Значних змін структура ЦК ЛКСМУ зазнала в останній період існування організації. Рішенням Бюро ЦК ЛКСМУ від 26 листопада 1988 р. затверджено нову структуру апарату ЦК, до складу якої входили 7 відділів і 2 підрозділи: інформаційно-методичний центр та Управління справами. Відповідно до цієї структури загальний відділ залишився без змін, відділ комсомольських організацій перейменовувався у відділ організаційної роботи. Відділ пропаганди і агітації дістав назву відділу ідейно-політичної роботи. На базі відділів робітничої, сільської молоді та відділу науково-технічної творчості молоді було створено відділ соціально-економічних проблем молоді. Відділи студентської, учнівської молоді та піонерів було реорганізовано у сектори новоствореного відділу освіти молоді, а відділ культури реформований у відділ естетичного виховання та організації дозвілля. Відділ спортивної і оборонно-масової роботи перетворився на відділ військово-патріотичного виховання і спортивно-масової роботи. У 1990 р., через необхідність корегування діяльності комсомолу відповідно до громадсько-політичної ситуації в країні, структура ЦК ЛКСМУ (МДС) двічі змінювалася. Згідно зі структурою, затвердженою постановою Бюро ЦК ЛКСМУ (МДС) від 30 липня 1990 р., в ЦК комсомолу України створювалися такі відділи: загальних питань та інформації; ідеологічний; міжнародний (у червні 1991 р. останній був реорганізований у сектор по міжнародних зв’язках відділу політики і культури); відділ з соціальних, правових, регіональних проблем молоді та взаємодії з державними органами; організаційної роботи; економіки; освіти молоді. До складу апарату ЦК ЛКСМУ (МДС) увійшли також Управління справами і Рада молодих військових та працівників правоохоронних органів. За ухвалою Бюро ЦК ЛКСМУ (МДС) від 8 жовтня 1990 р. відділ з соціальних, правових, регіональних проблем молоді та взаємодії з державними органами було реорганізовано у відділ соціальних проблем молоді. Ідеологічний відділ перетворився на відділ політики та культури. При ЦК ЛКСМУ функціонували: редакції газет і журналів, штаб студентських загонів, Бюро міжнародного молодіжного туризму «Супутник», Інститут підвищення кваліфікації комсомольських кадрів, а з кінця 1980-х років – науково-виробниче об’єднання з вивчення проблем молоді, ряд госпрозрахункових організацій.

Фонд ЦК ЛКСМУ має 25 описів, які об’єднують документи вищих керівних органів комсомолу – з’їздів, конференцій, пленумів ЦК, протоколи засідань Бюро і Секретаріату; документи відділів ЦК, інформаційні матеріали обкомів, міськкомів ЛКСМУ (протоколи комсомольських конференцій, пленумів, засідань бюро і секретаріатів); матеріали про молодіжне підпілля та партизанський рух в Україні в роки Другої світової війни; документи Республіканської комсомольської школи при ЦК ЛКСМУ, а також об’єднань, що діяли при ЦК. Опис 14 зберігається лише у вигляді мікрофільмів, що були одержані з Центрального архіву ВЛКСМ. Документи редакцій газет і журналів ЦК ЛКСМУ зберігаються за місцем друку – у фонді 243 «Видавництво ЦК КПУ «Радянська Україна» (опис 1).