Український штаб партизанського руху (УШПР) (1942-1944)

Розпочав свою діяльність з 20 червня 1942 р. відповідно до постанови Державного комітету оборони (ДКО) СРСР від 30 травня 1942 р. про створення Центрального штабу партизанського руху (ЦШПР). Спочатку УШПР підпорядковувався ЦШПР і через нього в оперативному відношенні - Військовій раді Південно-Західного напрямку. Згодом, після розформування ЦШПР (7 березня 1943 р.) - безпосередньо підпорядковувався ЦК КП(б)У, а в оперативному відношенні - Ставці ВГК. За структурою УШПР на 16 липня 1943 р. складався з командування і 12 відділів: оперативного, розвідувального, зв’язку, кадрів, матеріально-технічно забезпечення, технічного (диверсійного), шифрувального, інформаційного, загальносекретного, фінансового, адміністративно-господарського та Молдавського. Навесні 1944 р. було створено нагородний відділ. Після розформування ЦШПР його представництва при Військових радах Воронезького, Південно-Західного та Південного фронтів були реорганізовані у Представництва УШПР. Місцями дислокації УШПР були м.Сталінград (18 липня - 12 серпня 1942 р.), Середня Ахтуба (12 серпня - 1 вересня 1942 р.), Саратов (вересень 1942 р.), Москва (жовтень 1942 р. - вересень 1943 р.) У вересні 1943 р. УШПР перебрався на територію України - спочатку в м.Харків, а з листопада 1943 р. - у м.Київ. 23 грудня 1944 р. ЦК КП(б)У прийняв рішення про розформування УШПР з 1 січня 1945 р. Протягом 1945-1946 рр. документи УШПР були передані Управлінню пропаганди і агітації ЦК КП(б)У, а потім надійшли до Комісії з історії Вітчизняної війни при Академії наук УРСР. Після припинення діяльності Комісії згідно з постановою ЦК КП(б)У від 8 травня 1950 р., документи потрапили до партійного архіву Інституту історії партії при ЦК Компартії України. У 1964 р. окремі справи УШПР надійшли з Центрального партійного архіву Інституту марксизму-ленінізму при ЦК КПРС. Фонд УШПР налічує 9 описів.