Опис 4

Документи, що увійшли до складу фонду, надійшли до Центрального державного архіву зарубіжної україніки (далі – ЦДАЗУ) у складі Пряшівської колекції, яку передав Генеральний консул України у м. Пряшів (Словаччина) Євген Петрович Перебийніс. Документи об’єднані в колекцію за певною ознакою вони належать українським діячам, представникам української діаспори. В окремих описах колекції зосереджено документи політичних, громадських діячів Горбачевського Івана Яковича (1854 – 1942), Тищенка Юрія (Георгія) Пилиповича (1880 – 1953), Ґренджа-Донського Василя Степановича (1897 – 1974), Проходи Василя Хомича ([1890] – 1971), Грицая Грицька, Мазепи Ісака Прохоровича (1884 – 1952) та поета, перекладача Антонича Богдана-Ігоря Васильовича (1909 – 1937). Прохода Василь Хомич – громадсько-політичний діяч, військовий, публіцист. Народився 6 січня 1891 р. (за старим стилем 25 грудня 1890 р.) на хуторі біля станиці Павлівка на Кубані. У 1900 р. розпочав навчання у початковій школі. Не маючи засобів для продовження освіти, шістнадцятирічним хлопцем почергово працював конторником на заводі, секретарем у суді, секретарем нотаріуса. Склавши іспит за шість класів реальної школи, вступив до 51-го піхотного Литовського полку в м. Сімферополь. Як хорунжого Проходу В.Х. переводять до 63-го Волинського полку на австро-німецький фронт, де він командував сотнею. Потрапивши у полон, опинився у таборі для старшин у м. Терезін (Чехія). Тут активно включається в культурно-громадське життя. Бере участь у заснуванні «Кружка членов Малорусской библиотеки» та драматичного гуртка. Разом з іншими співпрацює з Президією Союзу визволення України, що діяв в Австрії від початку Першої світової війни. Протягом вересня 1918 р. – травня 1919 р. Прохода В.Х. перебував у лавах 1-ї козацько-стрілецької (Сірожупанної) дивізії Армії УНР у чині полкового осавула. Окрім того, був співредактором часопису «Наш голос». У вересні – листопаді 1919 р. брав участь у формуванні 4-го Сірожупанного рекрутського полку Дієвої армії УНР. У квітні 1920 р. був активним учасником в організації 7-ої Сірої бригади 2-ої Волинської дивізії армії УНР, де обіймав посаду начальника штабу. 23 вересня 1920 р. у бою під м. Сатанів, що на Поділлі, був важко поранений. 21 листопада 1920 р. разом з Армією УНР був інтернований до Польщі. Потрапивши до табору в м. Пйотркув (Польща), займався просвітницькою роботою серед військових, викладав історію України, редагував часопис «Вільне слово й малюнок». Тоді ж написав працю «Записки до історії Сірих або Сірожупанників», що була надрукована у збірнику «За державність» та журналі «Табор» (Польща). Протягом 1922–1927 рр. навчався в Українській господарській академії у м. Подєбради на аграрно-лісовому факультеті. Як один з найкращих студентів Прохода В.Х. залишився працювати на кафедрі, де написав два підручника для студентів із лісництва, а також друкував наукові статті, приймав участь в наукових з’їздах. Одночасно, брав активну участь в громадсько-політичному житті української еміграції. Упродовж 1927–1939 рр. головував у «Товаристві колишніх вояків Армії УНР в Чехії», був причетний до діяльності військової спецслужби Державного центру УНР на еміграції. Окрім того, Прохода В.Х. був активним членом «Товариства українських лісівників», «Союзу українського Сокільства за кордоном», «Українського аграрного товариства». Також редагував і видавав журнал «Село». На цей період припадає і його робота над історичними розвідками. Він пише історію Армії УНР під назвою «Симон Петлюра вождь українського війська» та «Історію українського Сокільства». Від 1939 р. до початку 1945 р. служив у німецькій будівельній організації, розробляв проєкти й будував шосейні та залізничні шляхи в Чехословаччині. У січні 1945 р. Прохода В.Х. був заарештований у Польщі, вивезений до СРСР, утримувався у Лук’янівській тюрмі (м. Київ). За вироком суду, у серпні 1946 р., засуджений до десяти років позбавлення волі. Лише у 1956 р., як громадянина Чехословаччини, його було репатрійовано до м. Пряшів. Тут він написав: «Записки непокірливого: Історія національного усвідомлення, життя і діяльності звичайного українця», «Думки про правду». У 1965 р. Прохода В.Х. дістав дозвіл на виїзд до США, де на той час мешкала його дружина з сином. Там він активно включається в громадсько-політичне, наукове та релігійне життя української громади. Прохода В.Х. стає співробітником Української вільної академії наук у США, виступає з доповідями, пише статті, рецензії, бере участь у роботі товариств та громадсько-політичних організацій. У 1967 р. видавництво «Пробоєм» (м. Торонто, Канада) друкує перший том його спогадів «Записки непокірливого: Історія національного усвідомлення, життя і діяльність звичайного українця». Другий том було видано у 1980 р. у видавництві «Українські вісті» (м. Новий Ульм, Німеччина). Третій том спогадів побачив світ у видавництві «Смолоскип» (м. Київ) у 1996 р. Помер Прохода Василь Хомич 8 листопада 1971 р. у шпиталі м. Денвер, штат Колорадо (США). Поховано його на українському цвинтарі в м. Саут-Баунд-Брук, штат Нью-Джерсі (США). Документи опису надійшли до Центрального державного архіву зарубіжної україніки (далі – ЦДАЗУ) у вигляді компактного розсипу в неупорядкованому стані у 2008 р. За підсумками науково-технічного опрацювання документів укладено опис № 4 справ постійного зберігання «Прохода Василь Хомич (1890–1971), військовий, громадсько-політичний діяч, науковець, інженер-лісівник» за 1962–1964 рр. фонду № 13 «Колекція документів діячів науки та культури на еміграції», до якого внесені 5 справ. В 2022 р., на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 28.06.2022 № 732 «Про оптимізацію системи центральних державних архівів», наказів Державної архівної служби України від 05.07.2022 № 40 «Про реорганізацію Центрального державного архіву громадських об’єднань України та Центрального державного архіву зарубіжної україніки шляхом злиття» та від 06.07.2022 № 42 «Про заходи щодо реорганізації Центрального державного архіву громадських об’єднань України та Центрального державного архіву зарубіжної україніки» створено Центральний державний архів громадських об’єднань та україніки (далі – ЦДАГОУ), який визначено правонаступником архівів, що було реорганізовано. ЦДАГОУ прийняв від ЦДАЗУ документи Національного архівного фонду, у тому числі фонд № 13. За рішенням Експертно-перевірної комісії Центрального державного архіву громадських об’єднань та україніки 28.12.2022 (протокол № 2) уточнено назву фонду (у т.ч. опису) та надано № 406. У 2023 р. проведено удосконалення опису № № 4 справ постійного зберігання за 1962–1964 рр. Усього за підсумками удосконалення до опису № 4 справ постійного зберігання «Прохода Василь Хомич (1891 (1890) – 1971), громадсько-політичний діяч, військовий, публіцист» за 1962–1964 рр. фонду № 406 «Колекція документів українських діячів, зібрана українцями Словаччини (1902–1974)» внесено 6 справ. Окремою справою до опису приєднано примірник опису № 4 справ постійного зберігання фонду № 406 в редакції 2013 р.