Комісія партійного контролю при ЦК ВКП(б) по УРСР, м. Київ

Комісія партійного контролю (КПК) при Центральному комітеті Всесоюзної комуністичної партії (більшовиків) (ЦК ВКП(б)) – спеціальний орган внутрішньопартійного контролю. КПК створена ХVІІ з’їздом ВКП(б) внаслідок реорганізації Центральної контрольної комісії. До структури КПК входили центральний апарат, партколегії та уповноваженні в республіках, краях та областях. Головними завданнями КПК було здійснення контролю за виконанням рішень ЦК ВКП(б) на містах, притягнення до відповідальності за порушення партійної дисципліни, статуту ВКП(б) та встановлення рівня «політичної благонадійності» комуністів. Головами КПК були Л. Каганович (1934-1935), М. Єжов (1935-1939), А. Андреєв (1939-1952). В 1939 р. більшість регіональних структур КПК було ліквідовано під час її централізації. В 1952 р. ХІХ з’їзд реорганізував КПК в Комітет партійного контролю при ЦК КПРС, який існував до 1990 р. (протягом 1962-1965 рр. – Комітет партійно-державного контролю). Документи Комісії партійного контролю при ЦК ВКП(б) по УРСР до архіву надійшли у 1949 р.

Протоколи засідань партколегії комісії та її виїзних партійних трійок.