Маскалик Павло Михайлович (1942 р.н.), громадський діяч, актор, письменник (Словаччина)

Маскалик Павло Михайлович – громадський діяч, актор, письменник. Народився 21 червня 1942 р. в с. Великий Буковець (округ Стропків на Пряшівщині) в сільській родині. У 1947 р. родина Маскаликів змушена була переїхати до Радянської України та оселитися в с. Борщівка, що на Рівненщині. Тут П. Маскалик пішов до школи, а здобувши середню освіту, почав працювати завідуючим сільським будинком культури. З 1962 по 1965 рр. П. Маскалик перебуває на військовій службі в лавах Радянської армії. У червні 1966 р. він разом з батьком та братом Юрком повертаються додому до с. Великий Буковець, де на той час мешкав його дід. Батьки мріяли дати сину вищу педагогічну освіту. В тому ж році П. Маскалик вступає на педагогічний факультет Університету ім. П. Шафарика у м. Пряшів. Проте, юнак не приховував свого захоплення театральним мистецтвом, не раз переймався думкою про театр і кар’єру артиста. Після закінчення першого курсу університету П. Маскалик був зарахований стажистом до трупи Українського народного театру (далі – УНТ) у Пряшеві, адже до цього його вже добре знали по активній роботі в студентському театрі «Смолоскип», що діяв при УНТ. У 1968 р. за рекомендацією керівництва театру він успішно складає екзамени на акторський факультет Високої школи музичного мистецтва у м. Братислава і отримує право на навчання за кордоном. У цьому ж році П. Маскалика направляють на навчання до Київського державного інституту театрального мистецтва імені І. Карпенка-Карого. У 1972 р. П. Маскалик успішно закінчує театральний інститут і повертається до УНТ у Пряшеві. У цьому театрі П. Маскалик пропрацював до 1994 р. Під час роботи актором ним було створено низку незабутніх образів у спектаклях, в яких він брав участь. Серед них: «На сьомому небі» (М. Зарудний), «Маків цвіт», «Ілько Липей» (І. Гриць-Дуда), «Міщани» (М. Горький), «Украдене щастя» (І. Франко), «Фараони» (О. Коломієць), «Суєта» (І. Карпенко-Карий), «Павук» (М. Кропивницький), «Хома Брут» (М. Гоголь), «Три сестри» (А. Чехов) та ін. П. Маскалик вдало виступав як у ролях світової класичної драматургії (у п’єсах В. Шекспіра, Ж.-Б. Мольєра, К. Гольдоні, Б. Шоу, І. Франка), так і у виставах словацьких авторів (П. Ковачіка, Я. Соловича, І. Буковича та ін.). За час роботи в УНТ до творчого доробку актора увійшло понад сто різнопланових і різножанрових, великих і малих ролей. Свою театральну майстерність та режисерські здібності П. Маскалик проявив, будучи асистентом режисера кількох спектаклів УНТ, а саме: «Варшавська мелодія» (Л. Зорін), «Справа Макропулос» (К. Чапек). Окрім того, починаючи з 1973 р., він плідно співпрацював з українськими учительськими, молодіжними, дитячими аматорськими драматичними колективами у якості режисера-постановника. П. Маскалик підготував чимало різноманітних п’єс класичного та сучасного репертуару, що неодноразово отримували нагороди на фестивалях драми і художнього слова ім. О. Духновича в м. Меджилабірці. На кіностудії «Баррандов» П. Маскалик брав участь у зйомках кількох художніх фільмів. Крім того, Кошицька телестудія Словацького телебачення записала кілька вистав з репертуару УНТ за його участю. Треба зазначити, що П. Маскалика довгі роки пов’язувала плідна співпраця з українською студією Чехословацького радіо, а пізніше – зі студією національно-етнічних передач Словацького радіо. Вагомий доробок П. Маскалик вніс і у виховання молодого покоління, популяризацію мови, української культурної спадщини. Він автор драматизації багатьох казок і оповідань. Так, на українській студії Чехословацького радіо ним були поставлені казки: В. Нестайка «Пригоди малого Олексія», О. Олеся «Микита Кожум’яка», І. Манжури «Іван Голик» та «Всесвітній судовий процес» за казкою І. Франка «Які звірі правувалися з людьми» тощо. Відомий П. Маскалик і як автор поетичних і прозових творів, майстерний та вдумливий публіцист, театральний критик. Він регулярно виступав на шпальтах газет та журналів: «Нове життя», «Народны Новинкы», «Дукля», «Дружно вперед» та ін. П. Маскалик брав активну участь у громадсько-культурному житті: у роботі української секції Спілки словацьких письменників, мав контакти з Літературним фондом та іншими творчими організаціями, був членом Культурного союзу українських трудящих (далі КСУТ) ЧССР, обирався делегатом його з’їзду, очолював місцеву організацію КСУТ у театрі. У 1994 р. його було обрано членом окружного суду в м. Пряшів. П. Маскалик співпрацював з деякими громадськими організаціями України. Так, у 1989 р. його було обрано у члени Товариства «Лемківщина» у м. Львів. Документи, що увійшли до складу фонду, надійшли до Центрального державного архіву зарубіжної україніки (далі – ЦДАЗУ) від П. Маскалика у вигляді компактного розсипу в неупорядкованому стані у 2014 р. За підсумками науково-технічного опрацювання укладено опис № 1 справ постійного зберігання за 1950–2014 рр. фонду № 69 «Маскалик Павло Михайлович (1942 р. н.), актор Українського народного театру у Пряшеві, письменник», до якого було внесено 121 справу. В 2022 р., на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 28.06.2022 № 732 «Про оптимізацію системи центральних державних архівів», наказів Державної архівної служби України від 05.07.2022 № 40 «Про реорганізацію Центрального державного архіву громадських об’єднань України та Центрального державного архіву зарубіжної україніки шляхом злиття» та від 06.07.2022 № 42 «Про заходи щодо реорганізації Центрального державного архіву громадських об’єднань України та Центрального державного архіву зарубіжної україніки» створено Центральний державний архів громадських об’єднань та україніки (далі – ЦДАГОУ), який визначено правонаступником архівів, що було реорганізовано. ЦДАГОУ прийняв від ЦДАЗУ документи Національного архівного фонду, у тому числі фонд № 69. За рішенням Експертно-перевірної комісії Центрального державного архіву громадських об’єднань та україніки фонду надано № 462.