Головна /
Путівник /
Фонди особового походження /
Побігущий-Рен Євген Павлович (Євген Беркут, Лісовий, Грім, Старий, Рен, 1901–1995), військовий, політичний і громадсько-культурний діяч
Побігущий-Рен Євген Павлович (Євген Беркут, Лісовий, Грім, Старий, Рен, 1901–1995), військовий, політичний і громадсько-культурний діяч
Фонд
473
Дати
1883–2016
Кількість описів
1
Кількість справ
13
Історична довідка
Побігущий Євген Павлович – військовий, політичний і громадсько-культурний діяч, один із організаторів і командирів Дружин українських націоналістів, полковник 1-ї Української дивізії Української національної армії, член Організації українських націоналістів (ОУН), лицар-командор ордену Святого Сильвестра. Народився 15 листопада 1901 р. в с. Постолівка на Тернопільщині в родині українських учителів – Павла Побігущого та Соломії Попович. Навчався у Коломийській гімназії (1913–1918, 1920–1921). З проголошенням Західноукраїнської Народної Республіки (ЗУНР) вступив добровольцем до лав Української галицької армії (УГА). Був учасником Чортківської офензиви, походу УГА та армії Української Народної Республіки (УНР) на Київ та Одесу. Перебував у Збірній станиці УГА в м. Одеса. Навчався у Львівському українському університеті (1922), у греко-католицькому ліцеї у м. Станіславів (нині Івано-Франківськ, 1923–1925). По завершенні студій (листопад 1928 – липень 1933) на правничо-економічному факультеті Познанського університету 7 лютого 1936 р. здобув диплом магістра економічно-політичних наук. У 1935–1939 рр. – офіцер Війська Польського. Після повернення у 1940–1941 рр. з німецького полону працював у міському архіві Познані. У лютому 1941 р. за дорученням ОУН(б) організував вишкіл українських старшин у м. Берлін. У травні 1941 р. долучився до формування Дружин українських націоналістів (ДУН) в Австрії. Був командиром куреня «Роланд», командував 29-м піхотним полком 14-ї гренадерської дивізії СС «Галичина» (1943–1944). Після Другої світової війни вчителював у народних школах і гімназіях у таборах для переміщених осіб (1945–1954), був референтом Головної управи Українського Червоного Хреста (Німеччина, 1951–1954). Навчався на факультеті права та суспільно-економічних наук Українського вільного університету у м. Мюнхен (1950–1951). Служив суперінтендантом у «Вартівничих сотнях» британської армії у Західній Німеччині (1954–1958). У 1958–1960 рр. працював у редакції друкованого органу Антибільшовицького блоку народів. Був виховником Спілки української молоді в Бельгії, Франції, Великій Британії, США (1959–1980). Водночас від 1969 р. – секретар і референт Українського християнського руху, один із ініціаторів утворення в м. Мюнхен греко-католицької кафедри. Співпрацював з виданнями української діаспори «Авангард», «Крилаті», «Сурмач», «Українська думка», «Шлях перемоги» тощо. Автор мемуарів «Різдвяний подарунок 1943. В’язничний спомин з “Лонцького” у Львові» та «Мозаїка моїх споминів». Помер 28 травня 1995 р. і похований у м. Мюнхен (Німеччина). Документи, що увійшли до складу фонду, передані на зберігання до Центрального державного архіву зарубіжної україніки (далі – ЦДАЗУ) доктором політичних наук, професором Монолатієм І. у вигляді компактного розсипу в неупорядкованому стані у 2021 р. За підсумками науково-технічного опрацювання укладено опис № 1 справ постійного зберігання за 1883–2016 рр. фонду № 80 «Побігущий-Рен Євген Павлович (1901–1995), військовий і політичний діяч», до якого було внесено 12 справ. У 2022 р. на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 28.06.2022 № 732 «Про оптимізацію системи центральних державних архівів», наказів Державної архівної служби України від 05.07.2022 № 40 «Про реорганізацію Центрального державного архіву громадських об’єднань України та Центрального державного архіву зарубіжної україніки шляхом злиття» та від 06.07.2022 № 42 «Про заходи щодо реорганізації Центрального державного архіву громадських об’єднань України та Центрального державного архіву зарубіжної україніки» створено Центральний державний архів громадських об’єднань та україніки (далі – ЦДАГОУ), визначений правонаступником архівів, які було реорганізовано. ЦДАГОУ прийняв від ЦДАЗУ документи Національного архівного фонду, у тому числі фонд № 80. За рішенням Експертно-перевірної комісії Центрального державного архіву громадських об’єднань та україніки фонду надано № 473. У 2025 р. за підсумками удосконалення опису № 1 справ постійного зберігання за 1883–2016 рр. окремою справою до опису приєднано примірник опису № 1 справ постійного зберігання фонду № 473 в редакції 2021 р.