Побігущий-Рен Євген Павлович (1901–1995), громадсько-політичний діяч, військовий

Побігущий Євген Павлович народився 15 листопада 1901 р. в с. Постолівці Гусятинського району на Тернопільщині в родині українських учителів – Павла Побігущого та Соломії з роду Поповичів. Навчався у народній школі в с. Воскресінка (1913–1918), Коломийській гімназії (1920–1921). З проголошенням Західно-Української Народної Республіки (ЗУНР) Є. Побігущий вступив добровольцем до лав Української Галицької армії (УГА). Був учасником Чортківської офензиви, походу УГА та Дієвої армії Української Народної Республіки (УНР) на Велику Україну. Перебував у Збірній станиці УГА в м. Одеса (1919). Є. Побігущий навчався на філософському факультеті Українського таємного університету у м. Львів (1922), греко-католицькому ліцеї у м. Станіславів (нині – м. Івано-Франківськ, 1923–1925). З 1921 р. – член Української військової організації (УВО), з 1929 р. – член Організації українських націоналістів (ОУН). У 1935–1939 рр. – офіцер Війська Польського. Є. Побігущий організував і провадив вишкіл легіону Дружин українських націоналістів (ДУН) у м. Берлін (1941). Був командиром куреня «Роланд», командував 29-м піхотним полком 14-ї гренадерської дивізії СС «Галичина» (1943–1944). Після Другої світової війни Є. Побігущий вчителював у народних школах і гімназіях у таборах для переміщених осіб (1945–1954), був референтом Головної управи Українського Червоного Хреста в Німеччині (1951–1954). Навчався на факультеті права та суспільно-політичних наук Українського вільного університету в м. Мюнхен (1950–1951). Служив суперінтендантом у «Вартівничих сотнях» британської армії у Західній Німеччині (1954–1958). У 1958–1960 рр. працював у редакції Антибільшовицького блоку народів (АБН), був довголітнім виховником Спілки української молоді. Є. Побігущий був співробітником бюлетеню «Вісті І УД УНА» та військовознавчого журналу «Сурмач». Опублікував два томи мемуарів «Мозаїка моїх споминів» (Мюнхен – Лондон, 1982, 1985 рр.). У 1957 р. Є. Побігущий змінив своє прізвище на «Рен». Нагороджений Пропам’ятним Хрестом УГА, українськими та австрійськими комбатантськими відзнаками. Є. Побігущий-Рен помер 28 травня 1995 р. і похований у м. Мюнхен (Німеччина). Документи, що увійшли до складу фонду, передані на зберігання до Центрального державного архіву зарубіжної україніки (далі – ЦДАЗУ) І. Монолатієм, у вигляді компактного розсипу в неупорядкованому стані у 2021 р. За підсумками науково-технічного опрацювання укладено опис № 1 справ постійного зберігання за 1883–2016 рр. фонду № 80 «Побігущий-Рен Євген Павлович (1901-1995), військовий і політичний діяч», до якого було внесено 12 справ. В 2022 р., на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 28.06.2022 № 732 «Про оптимізацію системи центральних державних архівів», наказів Державної архівної служби України від 05.07.2022 № 40 «Про реорганізацію Центрального державного архіву громадських об’єднань України та Центрального державного архіву зарубіжної україніки шляхом злиття» та від 06.07.2022 № 42 «Про заходи щодо реорганізації Центрального державного архіву громадських об’єднань України та Центрального державного архіву зарубіжної україніки» створено Центральний державний архів громадських об’єднань та україніки (далі – ЦДАГОУ), який визначено правонаступником архівів, що було реорганізовано. ЦДАГОУ прийняв від ЦДАЗУ документи Національного архівного фонду, у тому числі фонд № 80. За рішенням Експертно-перевірної комісії Центрального державного архіву громадських об’єднань та україніки фонду надано № 473.