Українська партія соціалістів-федералістів (УПСФ) (1917-1920)

Українська партія соціалістів-федералістів (УПСФ) правонаступниця Товариства українських поступовців (ТУП) та Української радикально-демократичної партії (УРДП). У березні 1917 р. організаційно оформилась під назвою «Союз українських автономістів-федералістів», а в червні 1917 р. перейменована на Українську партію соціалістів-федералістів (УПСФ). Лідери партії С. Єфремов (голова), А. Ніковський, В. Леонтович, Д. Дорошенко. Друкований орган – щоденна газета «Нова Рада». Провідні діячі УПСФ ініціювали утворення Української Центральної Ради, були її першими членами та лідерами (С. Єфремов – заступник голови Української Центральної Ради). Українська партія соціалістів-федералістів розпалася у 1920 р.

Протоколи Центрального комітету УПСФ, листування про зовнішнє та внутрішнє становище України. Протоколи засідань Бюро Головного комітету УПСФ. Проект програми партії, проект видання збірника «Україна», резолюції загальних зборів соціалістів-федералістів міст Кременчука, Полтави (травень-червень 1918 р.), тези про утворення об’єднаного Катеринославського губернського комітету (червень 1918 р.).